Запуск Реєстру прозорості та початок дії Закону України «Про лобіювання» стали переломним моментом для взаємодії бізнесу з органами державної влади. Поява перших 100 суб’єктів лобіювання та відкриття публічних даних змінили поведінку компаній, які раніше не формалізували GR-процеси або робили це непослідовно. За останні тижні помітно зросла увага до внутрішнього комплаєнсу, документування впливу та до необхідності мати чіткі політики прозорості.
Заповнення електронних кабінетів у Реєстрі прозорості, можливість створювати чернетки звітів та вимога подавати перший офіційний звіт з 1 по 30 січня 2026 року стали стимулом для бізнесу переглянути власні інструменти взаємодії з державою. Частина компаній уперше ввела внутрішні процедури обліку контактів із державними службовцями та аналізу потенційних конфліктів інтересів. Інші — розпочали пошук зовнішніх GR-партнерів, здатних забезпечити відповідність новим правилам.
Водночас український ринок GR стає більш структурованим. Практика публічного розкриття інформації формує очікування щодо професійних стандартів та відповідальності лобістів. Бізнес активніше звертається по консультації щодо реєстрації, моніторингу змін та розробки політик прозорості. Відчутним також є запит на прогнозування ризиків: компанії прагнуть уникнути порушень, які можуть призвести до фінансових санкцій або включення до моніторингових процедур НАЗК.
Українські асоціації лобістів та профільні GR-спільноти наголошують, що запуск Реєстру прозорості сприяв появі нової культури взаємодії між бізнесом і державою. У публічних дискусіях посилюється акцент на відкритості, точності даних та правильному документуванні впливу. Це підтверджують і міжнародні приклади: ефективність системи лобіювання залежить від того, наскільки повно та правдиво компанії ведуть свою звітність і наскільки чітко дотримуються встановлених правил.
Для GR-компаній та корпоративних комунікацій цей період є можливістю підвищити роль стратегічного підходу, допомогти бізнесу адаптуватися до комплаєнс-вимог і знизити ризики, пов’язані з новими регуляторними обов’язками. Україна робить важливий крок до формування прозорого та відповідального ринку лобіювання — і від того, як бізнес реагує на ці зміни сьогодні, залежить ефективність нової моделі взаємодії в 2026 році.
