Хочемо поділитися з вами нашою аналітикою після оприлюднення НАЗК статистичних даних за результатами звітування суб’єктів лобіювання за друге півріччя 2025 року. Дані опубліковані в межах Реєстру прозорості та відображають перші практичні параметри роботи нового для України інституту лобіювання.
Опублікована статистика дає уявлення про те, хто саме є найбільш активними суб’єктами лобіювання, з якими органами влади вони взаємодіють, у яких сферах зосереджена діяльність та якими є базові фінансові характеристики укладених договорів. Серед сфер лобіювання найбільш поширеними залишаються фінансова, банківська, податкова та митна політика, а також економічний розвиток, енергетика, екологічна політика та охорона здоров’я.
За кількістю контактів і предметів лобіювання виділяється обмежене коло суб’єктів, серед яких бізнес-асоціації, галузеві об’єднання та окремі великі компанії. Водночас основними об’єктами взаємодії залишаються Верховна Рада України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, що вказує на концентрацію лобістської активності на національному рівні.
Фінансові показники демонструють різну структуру договорів і витрат. Якщо подивитися на ціну укладених договорів у двох укрупнених категоріях — до 100 тисяч гривень і понад 100 тисяч гривень, — то більшість договорів (60%) припадає саме на контракти вартістю понад 100 тисяч гривень. При цьому найбільша частка витрат на лобіювання зосереджена у найнижчому ціновому діапазоні, що свідчить про обережний підхід до фінансування та поступове входження ринку у формалізовані рамки.
Окрему увагу привертає структура представництва інтересів. У частині випадків суб’єкти лобіюють власні комерційні інтереси, в інших — діють в інтересах клієнтів або бенефіціарів. Співвідношення між цими моделями різниться залежно від суб’єкта та сфери діяльності, що вказує на відсутність єдиної домінуючої практики на цьому етапі.
Водночас ці дані мають обмеження для глибших узагальнень. Статистика охоплює лише один звітний період і не дозволяє говорити про сталі тенденції, зміну поведінки суб’єктів або ефективність лобістських інструментів. Для таких висновків потрібне накопичення даних за кілька періодів і їх порівняльний аналіз.
Загалом оприлюднена НАЗК статистика фіксує початковий етап інституціалізації ринку лобіювання в Україні та створює базу для подальшого спостереження за його розвитком у формалізованому і прозорому форматі.
Ознайомитися з повною статистикою можна на офіційному дашборді НАЗК у межах Реєстру прозорості:
https://transparency.nazk.gov.ua/dashboard
