Європейський механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM), який почав повноцінно застосовуватися з 1 січня 2026 року, вже впливає на український експорт, зокрема у металургійному секторі. За інформацією міжнародних та українських джерел, після впровадження механізму європейські клієнти почали скорочувати або скасовувати контракти з українськими виробниками, що призвело до втрати частини ринку та скорочення виробництва.
Зокрема, в «АрселорМіттал Кривий Ріг» повідомляють про суттєве падіння попиту з боку європейських партнерів, що змусило компанію зупинити частину виробничих потужностей і скоротити тисячі працівників. Подібні сигнали надходять і від інших великих гравців ринку, для яких Європейський Союз є ключовим напрямом експорту. Представники бізнесу звертають увагу, що хоча CBAM позиціонується як кліматичний інструмент, на практиці він змінює конкурентні умови на ринку, посилюючи позиції європейських виробників.
Механізм CBAM передбачає додаткові витрати для імпортерів продукції з країн, де кліматичні вимоги є менш жорсткими, ніж у ЄС. Водночас українські підприємства, які вже працюють в умовах війни — з пошкодженою інфраструктурою, перебоями в енергопостачанні та обмеженою логістикою — стикаються з додатковим фінансовим навантаженням. За оцінками, металургія залишається одним із ключових джерел валютної виручки України, а основним ринком збуту є саме ЄС.
На цьому тлі в європейському політичному та експертному середовищі починає зростати увага до побічних ефектів CBAM для України. Окремі дискусії стосуються не лише самого механізму, а й паралельного посилення торговельного захисту європейського ринку, зокрема через обмеження імпорту сталі. Це формує додатковий тиск на українських експортерів.
Український уряд паралельно готується до переговорів з ЄС щодо можливого запровадження перехідного періоду або адаптаційних механізмів. У Міністерстві економіки зазначають, що попередня відмова Євросоюзу у відтермінуванні не є остаточною, і ключовим аргументом у подальших консультаціях мають стати фактичні дані про вплив CBAM на українську економіку. Серед можливих підходів також розглядається використання статусу України як країни-кандидата на вступ до ЄС для обґрунтування спеціальних умов.
Крім того, обговорюються інструменти внутрішньої адаптації, зокрема створення механізмів фінансування декарбонізації за рахунок платежів, аналогічних CBAM, які могли б залишатися в Україні та спрямовуватися на модернізацію промисловості. Також розглядається питання визнання українських верифікаторів викидів для забезпечення більш точного обліку фактичних показників.
На практиці поточна ситуація означає, що CBAM уже виходить за межі суто кліматичної політики і безпосередньо впливає на торговельні потоки. Для українського бізнесу це створює ризики втрати частини європейського ринку та зниження валютної виручки, а для держави — необхідність одночасно вести переговори з ЄС і розробляти внутрішні механізми пом’якшення впливу. З урахуванням ролі металургії в економіці, подальший розвиток ситуації може мати системний вплив на експортні показники та промислове виробництво.
