Останніми місяцями у новинах регулярно з’являються повідомлення про викриття схем контрабанди або контрафакту. Йдеться як про підпільні виробництва підакцизної продукції, так і про так званий “сірий імпорт” товарів масового споживання.
Один із найбільш резонансних кейсів останнього часу пов’язаний із мережею продажу техніки «Ябко». За повідомленнями медіа з посиланням на джерела, детективи Бюро економічної безпеки проводили слідчі дії у Львівській області в межах провадження щодо можливого незаконного ввезення техніки та ухилення від сплати податків. У публікаціях згадувалося про вилучення значних обсягів техніки, а масштаб операцій у медіа оцінювався у понад 100 млн доларів.
Подібні кейси не є поодинокими. Правоохоронні органи регулярно повідомляють і про інші схеми.
Зокрема, БЕБ направило до суду справу щодо організації виробництва контрафактних сигарет у Київській області, де потужності дозволяли виготовляти понад 4 тисячі пачок сигарет на добу, а під час обшуків було вилучено обладнання і сировину на суму понад 2,2 млн грн.
Інший приклад — викриття підпільного виробництва алкоголю в Києві, де правоохоронці вилучили близько 50 тонн спирту та 3 тонни готової продукції. Орієнтовна вартість вилученого перевищила 15 млн грн.
Контрафактні товари регулярно виявляють і на кордоні. Наприклад, у пункті пропуску «Порубне» митники вилучили незадекларовані брендові парфуми та одяг орієнтовною вартістю близько 2,5 млн грн, які намагалися ввезти в Україну автобусом.
Ці кейси демонструють, що проблема не обмежується окремими сегментами ринку. Контрабанда і контрафакт охоплюють одразу кілька великих секторів — техніку, тютюн, алкоголь, брендові товари, а в окремих випадках і фармацевтичну продукцію.
Найбільш показовим з точки зору масштабів є ринок тютюнових виробів. За оцінками галузевих досліджень, частка нелегальної продукції у 2025 році становила близько 17,8% ринку, що еквівалентно понад 5,5 млрд сигарет на рік. Втрати державного бюджету від несплати податків у цьому сегменті оцінюються приблизно у 26,5 млрд грн щорічно.
Разом із тим структура таких схем поступово змінюється. Якщо раніше контрабанда асоціювалася переважно з прихованим перевезенням товарів через кордон, то сьогодні значна частина проблеми пов’язана з більш складними економічними механізмами. Йдеться про заниження митної вартості товарів, використання пільгових режимів імпорту, продаж продукції через мережі підконтрольних ФОПів або маскування комерційних поставок під приватні поштові відправлення.
У результаті формується системний тіньовий сегмент, який має відчутні наслідки для економіки.
По-перше, це прямі втрати державного бюджету через несплату митних платежів, акцизів та інших податків.
По-друге, тиск на легальний бізнес, який змушений конкурувати з продукцією, що потрапляє на ринок без відповідних податкових витрат.
По-третє, у деяких сегментах, зокрема на ринку алкоголю чи тютюну, контрафактна продукція може створювати ризики для споживачів.
Водночас боротьба з такими явищами залишається складним інституційним завданням. У різних сегментах ринку задіяні митні органи, податкова служба, правоохоронні органи та інші регулятори. Ефективність протидії значною мірою залежить від того, наскільки ці інституції здатні працювати системно та координувати свої дії.
Останніми роками держава вже зробила кілька важливих кроків — зокрема, посилила відповідальність за контрабанду товарів, розширила інструменти постмитного контролю та почала впроваджувати цифрові системи відстеження обігу підакцизної продукції.
Водночас очевидно, що масштаб проблеми потребує більш комплексного підходу — від аналітичної оцінки тіньових ринків до системної координації між державними інституціями.
У GR Consulting UA ми переконані, що ефективна боротьба з контрабандою та контрафактом можлива лише за умови послідовної інституційної роботи. Йдеться як про вдосконалення регуляторної політики, так і про розвиток механізмів парламентського контролю та аналітичної підтримки рішень, спрямованих на детінізацію економіки.
Ми підтримуємо ініціативи, спрямовані на системне вивчення масштабів цієї проблеми та напрацювання практичних рішень, і працюємо над тим, щоб експертний аналіз і позиція бізнесу були враховані у формуванні державної політики у цій сфері.
