27 жовтня Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) оприлюднило роз’яснення щодо адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері лобіювання. Це один із перших практичних кроків до реалізації Закону «Про лобіювання», який набрав чинності 1 вересня 2025 року. Тепер у правовому полі з’явилася чітка система покарань для тих, хто ігнорує нові правила.
Відповідальність передбачена за кілька типових порушень — проведення лобіювання без реєстрації у Реєстрі прозорості, неподання або несвоєчасне подання звітів, недотримання встановлених процедур або подання неправдивих даних. У таких випадках застосовуються фінансові санкції — штрафи, розмір яких визначається залежно від характеру порушення. Якщо ж порушення повторюється, сума штрафу зростає. Це чіткий сигнал: до сфери лобіювання тепер ставляться з тією ж суворістю, що й до інших регульованих професій.
Для бізнесу та GR-компаній це означає, що формальний підхід до реєстрації чи звітності може мати реальні фінансові наслідки. Водночас для ринку це і можливість підвищити рівень професійності, впровадивши внутрішні політики комплаєнсу, звітності та моніторингу відповідності законодавству.
Як підкреслює НАЗК, головна мета нових санкцій — не покарати, а дисциплінувати учасників процесу, зробити сферу лобіювання прозорою, чесною та зрозумілою. Українські правила поступово наближаються до європейських стандартів, де лобіювання розглядається як нормальний, але суворо врегульований інструмент впливу на державну політику.
Нові штрафи — це нагадування, що доброчесність і точність у GR-діяльності стають не лише питанням репутації, а й фінансової відповідальності.
