Після серії російських атак на торговельну, виробничу та логістичну інфраструктуру уряд почав разом із бізнесом опрацьовувати додаткові механізми підтримки підприємств.
5 серпня Прем’єр-міністр Сергій Корецький провів зустріч з представниками ритейлу, логістичних компаній та інших постраждалих підприємств. Головне питання – як забезпечити роботу бізнесу та постачання продуктів, ліків та інших необхідних товарів у разі нових атак.
Один із перших кроків — використання державних приміщень для розосередження складських потужностей. Міністерство економіки, АРМА та Фонд державного майна мають сформувати перелік об’єктів, які можна запропонувати компаніям. Для бізнесу це можливість швидше відновити логістику та не концентрувати великі товарні запаси в одному місці.
Ще один напрям — кредитування постраждалих підприємств. Уряд планує окремо працювати над цим питанням з Національним банком та банками. Серед варіантів, які обговорюються, – пільгове фінансування відновлення пошкоджених потужностей та зміни чинних програм кредитної підтримки.
Частина рішень уже прийнята. 7 серпня НБУ дозволив банкам за певних умов проводити короткострокову реструктуризацію боргу підприємств, які мають фінансові труднощі через війну, без автоматичного визнання дефолту позичальника. Цей механізм діятиме для реструктуризацій, проведених з 1 липня 2026 року до 1 вересня 2027 року. Для аграрного сектору НБУ також змінив правила врахування аграрної продукції як застави, щоб підприємства мали більше можливостей отримувати фінансування.
6 серпня уряд змінив і умови програми «Доступні кредити 5-7-9%» для агровиробників. Для кредитів на сільськогосподарську діяльність скасовано обмеження, за яким на оборотний капітал можна було спрямувати не більше 20% кредиту. Ставку за такими кредитами знижено з 15% до 10% річних.
Окремо уряд і бізнес обговорюють страхування воєнних ризиків. Чинні інструменти мають обмеження, особливо для великих компаній та значних товарних запасів. Серед питань, які зараз обговорюються, — збільшення доступного страхового покриття та залучення міжнародних партнерів до компенсації частини вартості страхування.
Ще один напрям стосується логістики. Уряд готує рішення для її більшого розосередження та розширення митних можливостей, щоб компанії могли швидше перенаправляти товарні потоки у разі знищення складів або інших логістичних об’єктів.
Показово, що частина пропозицій зараз надходить безпосередньо від компаній, які втратили виробничі та логістичні потужності. Бізнес говорить про проблеми, з якими вже зіткнувся на практиці: знищену банківську заставу, високу вартість страхування, складність швидкого переміщення складів, митні процедури та обмеження чинних програм підтримки.
Тому результат цієї роботи залежатиме від того, які з обговорюваних пропозицій будуть переведені у конкретні рішення уряду, НБУ та інших державних органів. Частина таких рішень уже прийнята, інші мають увійти до оновленого пакета підтримки постраждалого бізнесу.
