У Великій Британії розпочався перегляд чинної системи прозорості лобіювання. Незалежна Комісія з питань етики та доброчесності (Ethics and Integrity Commission, EIC), яка консультує уряд з питань стандартів публічного життя, опублікувала звіт із пропозиціями щодо її оновлення. Якщо рекомендації будуть реалізовані, вони можуть стати найбільшою зміною британської системи прозорості лобіювання за останнє десятиліття.
Йдеться не про створення нової моделі, а про перегляд тієї, яка вже працює багато років. Саме це робить британський досвід цікавим.
Лобіювання як форма представництва інтересів існує у Великій Британії давно і є звичною частиною парламентської демократії. Взаємодія бізнесу, професійних об’єднань, громадських організацій та державних інституцій історично формувалася на основі парламентських традицій, політичної культури та правил публічної служби. Водночас окреме законодавство, яке регулює прозорість частини лобістської діяльності, було ухвалене лише у 2014 році. Тоді парламент прийняв Закон Transparency of Lobbying, Non-Party Campaigning and Trade Union Administration Act, який запровадив Реєстр консультантів із лобіювання (Register of Consultant Lobbyists). Практично цей реєстр почав працювати у 2015 році.
За десять років застосування цієї моделі британські державні інституції отримали достатньо практичного досвіду, щоб оцінити її ефективність. Саме тому нинішній перегляд не є реакцією на відсутність регулювання. Навпаки, він став результатом аналізу того, як система працює на практиці і які її елементи вже не відповідають сучасним умовам.
Серед запропонованих змін — розширення кола осіб, які підлягатимуть реєстрації, охоплення більшої кількості контактів із представниками влади, створення єдиної цифрової платформи для оприлюднення інформації про лобістську діяльність, підвищення вимог до прозорості та посилення відповідальності за порушення встановлених правил. Значна частина цих рекомендацій ще потребує законодавчих змін, тому наразі йдеться саме про напрямок подальшого розвитку британської системи.
Для України ця історія цікава насамперед не окремими рекомендаціями британської Комісії.
З 1 вересня 2025 року після запуску Реєстру прозорості на практиці почав діяти Закон України «Про лобіювання». Уже сьогодні українська система передбачає ведення Реєстру прозорості, регулярне звітування суб’єктів лобіювання, розкриття інформації про предмет лобіювання, сторони договору, фінансові показники, кінцевого бенефіціара та інших відомостей, визначених законодавством.
Українська модель лише починає формувати власну практику. Саме зараз державні органи, професійна спільнота та учасники ринку накопичують перший досвід застосування нового законодавства. Одночасно триває фахова дискусія щодо його подальшого розвитку та вдосконалення.
У цьому контексті британський досвід є цінним не тому, що його потрібно копіювати. Кожна країна будує власну систему з урахуванням особливостей державного устрою, законодавства та політичної культури. Натомість досвід Великої Британії демонструє іншу важливу закономірність: навіть після створення законодавчої основи розвиток інституту прозорого лобіювання не завершується. Практика застосування закону, зміна способів комунікації, розвиток технологій та нові суспільні очікування поступово ставлять перед державою нові завдання.
Британський перегляд правил прозорості лобіювання навряд чи стане останнім. І це, мабуть, головний висновок для всіх, хто працює у сфері Government Relations. Ефективна система представництва інтересів — це не набір незмінних правил, а інститут, який розвивається разом із державою, бізнесом та суспільством.
