13 листопада Національне агентство з питань запобігання корупції повідомило про важливий етап у реалізації Закону України «Про лобіювання» — у Реєстрі прозорості зареєструвалися перші 100 суб’єктів лобіювання. Це свідчить про формування в Україні легального ринку представництва інтересів та готовність бізнесу працювати у відкритій і підзвітній системі. Реєстр прозорості став ключовим інструментом реформи, адже саме через нього публікується інформація про лобістів, їхню діяльність та звітність.
Водночас із появою зареєстрованих лобістів постає питання дотримання нових правил. Для цього 12 листопада НАЗК затвердило Порядок здійснення моніторингу дотримання законодавства у сфері лобіювання. Цей документ визначає процедури, які формують основу державного контролю за прозорістю та доброчесністю впливу на ухвалення рішень. Порядок унормовує, як розпочинається й завершується моніторинг, якими є строки його проведення, які джерела інформації використовуються та які рішення може ухвалювати НАЗК за його результатами.
Окрему увагу приділено тому, як розглядатимуться повідомлення про можливі порушення. Для того щоб таке повідомлення стало підставою для моніторингу, воно має містити повні ідентифікаційні дані заявника та суб’єкта лобіювання (або особи, яка здійснює лобіювання без статусу), фактичні дані про можливі ознаки порушення та підтвердження подання у вигляді дати й підпису. Повідомлення, оформлені з порушенням цих вимог, будуть повернені заявнику з роз’ясненнями протягом п’яти днів. Такий підхід спрямований на те, щоб процедура моніторингу ґрунтувалася на перевіреній інформації, а процес не перетворювався на інструмент тиску або зловживань.
Запровадження Порядку моніторингу є частиною виконання Україною міжнародних зобов’язань у межах Дорожньої карти з питань верховенства права та Дорожньої карти з питань функціонування демократичних інститутів. Проєкт документа пройшов консультації з громадськістю, отримав висновок Громадської ради та був погоджений із заінтересованими органами державної влади. Це свідчить про прагнення держави забезпечити реалізацію реформи на засадах відкритості та партнерства з суспільством.
Для бізнесу та GR-компаній оновлений порядок державного контролю має практичне значення. Реєстрація в Реєстрі прозорості, належне ведення звітності, дотримання процедур взаємодії з органами влади та готовність підтвердити законність своєї діяльності стають ключовими елементами професійної роботи у сфері лобіювання. Моніторинг НАЗК формує нову систему відповідальності, у якій відсутність прозорості або порушення процедур може мати правові наслідки.
Разом ці зміни формують нову архітектуру ринку лобіювання в Україні — відкриту, підзвітну та таку, що відповідає європейським стандартам. Поява перших зареєстрованих лобістів і запуск повноцінної системи моніторингу означають, що реформа переходить від декларацій до практичної реалізації, а вплив на ухвалення рішень стає більш прозорим, структурованим і передбачуваним.
