Рада з фінансової стабільності 5 травня 2026 року схвалила оновлені Стратегію з розвитку кредитування та Стратегію з розвитку іпотечного кредитування. Оновлення документів пов’язане з необхідністю адаптації фінансового сектору до нових викликів, зокрема тривалих воєнних ризиків, потреб відновлення економіки та поступового наближення українського регулювання до норм Європейського Союзу.
Учасники засідання також оцінили результати реалізації попередньої Стратегії з розвитку кредитування, затвердженої у 2024 році. За даними Національного банку України, виконано близько 60% передбачених заходів, що дало змогу суттєво прискорити темпи кредитування бізнесу. Банківський сектор активніше фінансує підприємства енергетики, оборонно-промислового комплексу та компанії, які працюють на територіях стійкості. Згідно з оприлюдненими даними, чисті гривневі кредити бізнесу на початок 2026 року зростали майже на 36% у річному вимірі, а валютні – майже на 28%.
Одним із ключових нових напрямів оновленої Стратегії стало окреме фокусування на фінансуванні енергетики. Йдеться про розширення доступу до кредитування для енергетичних проєктів, а також для підприємств і громад, які реалізують програми енергетичної стійкості та незалежності. У документі також передбачено подальшу синхронізацію фінансового регулювання з європейськими нормами та отримання офіційного статусу регуляторної еквівалентності з ЄС. За оцінкою НБУ, рівень такої еквівалентності за останні два роки зріс із 49% до 78%.
Окремий блок змін стосується трансформації Фонду розвитку підприємництва у Національну установу розвитку. Передбачається, що нова структура зможе стати реципієнтом міжнародних програм ЄС, зокрема в межах Ukraine Facility. Водночас програма “Доступні кредити 5-7-9%” має поступово більше концентруватися на найбільш вразливих категоріях позичальників та пріоритетних секторах економіки.
Стратегія з розвитку іпотечного кредитування була оновлена менш суттєво. Учасники РФС констатували, що прогрес у реалізації іпотечної реформи наразі залишається повільнішим, ніж у корпоративному кредитуванні. Однією з причин названо затримки у виконанні окремих законодавчих та регуляторних кроків, які виходять за межі повноважень самої Ради. Водночас у документі збережено базові пріоритети: страхування воєнних ризиків, удосконалення державної підтримки іпотеки, захист прав кредиторів, підвищення прозорості ринку житла та розвиток інструментів фінансування будівництва.
Фактично йдеться про спробу держави перейти від моделі точкової підтримки окремих програм до формування довгострокової системи кредитування, яка має працювати як для бізнесу, так і для ринку житла в умовах війни та майбутньої відбудови. Для фінансового сектору це також сигнал про продовження курсу на інтеграцію до європейських правил регулювання та розширення механізмів залучення міжнародного фінансування.
Джерело: Національний банк України, матеріали РФС, на основі наданих матеріалів.
