Питання впливу механізму прикордонного вуглецевого коригування CBAM на Україну знову опинилося у центрі уваги Європарламенту. Під час засідання Комітету Європарламенту з питань навколишнього середовища, клімату та безпеки харчових продуктів (ENVI) депутати закликали European Commission переглянути підхід до застосування CBAM щодо України та врахувати умови повномасштабної війни.
Доповідач щодо CBAM Mohammed Chahim заявив, що складно уявити, які обставини можуть вважатися форс-мажором, якщо війна в Україні ним не вважається. Він наголосив, що Україна в умовах війни не має можливості проводити декарбонізацію такими темпами, як цього вимагають правила ЄС, а також стикається з проблемами верифікації викидів через постійні обстріли та втрати інфраструктури.
Позицію щодо необхідності окремого підходу підтримали також депутати Peter Liese та Pascal Canfin. Водночас представниця Єврокомісії Марія Елена Скоппіо не дала чіткої відповіді щодо можливості спеціального режиму або відтермінування для України.
Паралельно українські бізнес-асоціації продовжують закликати ЄС переглянути підхід до CBAM. Представники промисловості наголошують, що чинні оцінки Єврокомісії не враховують реального впливу війни на економіку. За їхніми словами, проблема вже виходить за межі екологічної політики та напряму впливає на експорт, виробництво і робочі місця. Серед прикладів називають скорочення виробництва на ArcelorMittal та падіння експорту окремих видів металопродукції до ЄС.
Окремо українська сторона звертає увагу на проблему так званих default values — стандартних показників викидів CO₂, які, за словами бізнесу та урядовців, суттєво перевищують фактичні показники українських підприємств. Віце-прем’єр-міністр Taras Kachka заявив, що Єврокомісія вже визнала помилки у попередніх розрахунках.
Наразі Україна продовжує переговори з ЄС щодо можливого перехідного періоду або окремого підходу до застосування CBAM в умовах війни.
Джерело: на основі матеріалів GMK Center, European Pravda та заяв учасників дискусії у Європарламенті.
