9 червня 2026 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №15111-д щодо оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. У публічному просторі документ часто називають «податком на OLX», однак його зміст є значно ширшим. Закон формує нові правила роботи цифрових платформ, запроваджує механізми міжнародного обміну податковою інформацією та створює окремий підхід до оподаткування доходів громадян, які отримують заробіток через маркетплейси, сервіси оренди житла, таксі, доставки та інші цифрові сервіси.
Закон передбачає, що оператори цифрових платформ виконуватимуть функції податкових агентів. Вони збиратимуть інформацію про доходи користувачів, передаватимуть її до податкових органів та в окремих випадках самостійно утримуватимуть податки. Нові правила поширюватимуться як на українські, так і на міжнародні платформи, через які резиденти України продають товари, надають послуги, здають в оренду нерухомість або отримують інші доходи. Для фізичних осіб передбачено спеціальний режим оподаткування зі ставкою 5% ПДФО та 5% військового збору за умови дотримання встановлених критеріїв. Водночас продаж особистих речей через платформи в межах еквівалента 2 тис. євро на рік не підлягатиме оподаткуванню.
Одним із ключових елементів законодавчих змін є імплементація міжнародних стандартів автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи. Україна готується до приєднання до системи, побудованої на положеннях Директиви ЄС DAC7 та модельних правилах ОЕСР. Після запуску відповідного міжнародного механізму податкові органи України зможуть отримувати інформацію про доходи українських резидентів, отримані через іноземні цифрові платформи, а також передавати аналогічні дані іноземним партнерам. Таким чином закон є не лише податковою ініціативою, а й частиною процесу гармонізації українського законодавства з європейськими правилами регулювання цифрової економіки.
Важливим політичним фактором стало те, що ухвалення законопроєкту було одним із зобов’язань України перед Міжнародним валютним фондом. Водночас фінальна редакція документа суттєво відрізняється від попередніх версій, які двічі не отримували підтримки парламенту. У процесі доопрацювання були скасовані окремі положення, що викликали найбільше занепокоєння бізнесу та користувачів платформ, зокрема вимоги щодо спеціальних рахунків, окремих механізмів контролю та додаткового адміністративного навантаження. Саме це дозволило сформувати ширшу підтримку документа серед учасників ринку.
Для бізнесу значення цього рішення виходить далеко за межі питання сплати податків. Закон створює нову модель взаємодії між державою, цифровими платформами та користувачами. Для операторів платформ це означає появу нових обов’язків щодо ідентифікації користувачів, збору та передачі інформації, а також адаптації внутрішніх процедур до вимог законодавства. Для компаній, які працюють у сфері електронної комерції, доставки, перевезень, оренди майна або платформених послуг, важливим стане моніторинг подальших підзаконних актів, процедур звітності та практики їх застосування.
Окрему увагу варто звернути на те, що закон містить і низку супутніх змін. Серед них — нові правила дистанційного продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, створення механізмів контролю за такими продажами, а також податкові пільги щодо земельних ділянок під нерухомістю, знищеною внаслідок російської агресії. Це свідчить про те, що законопроєкт №15111-д став комплексним регуляторним документом, який охоплює декілька напрямів державної політики одночасно.
Більшість положень закону набудуть чинності з 1 січня 2027 року. Такий перехідний період має дати державним органам, платформам та користувачам час для підготовки до нових вимог. Водночас практична реалізація міжнародного обміну інформацією залежатиме від подальшого приєднання України до відповідних міжнародних угод та технічної готовності систем обміну даними.
Джерело: BBC Україна, Економічна правда, матеріали Верховної Ради України, публічні коментарі учасників ринку цифрових платформ, на основі наданих матеріалів.
